- корінитися
- —————————————————————————————коріни́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
корінитися — и/ться, недок., у кому – чому. 1) Мати своєю причиною, підставою, джерелом. 2) Глибоко таїтися, міститися … Український тлумачний словник
окоренитися — ню/ся, ни/шся, док., розм., рідко. 1) Пустити коріння; укорінитися. 2) перен. Надовго розташуватися де небудь або на чомусь … Український тлумачний словник